Матеріали до уроку

Тема ІV  Вогнева підготовка.

Тема 4.2. Стрілецька зброя, поводження з нею, догляд і зберігання.

Урок        Дата проведення уроку_________    Клас_______

Тема уроку  Автомат Калашнікова. Загальні відомості.

Мета уроку:  - ознайомити учнів з історією створення АК, бойовими       характеристиками ;

-          розвивати в учнів культуру поводження зі зброєю;

-         виховувати усвідомлення необхідності майстерного володіння зброєю;

Тип уроку. Комбінований .

Місце проведення. Кабінет захисту Вітчизни.

Навчально-матеріальне забезпечення: навчальний автомат АК-74, підручник «Захист Вітчизни», мультимедія.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний етап                                                        5 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань                                          10 хв

ІІІ. Вивчення нового матеріалу                                         20 хв.  

               Історія створення АК

   Рішення про необхідність переозброєння основної стрілецької зброї на проміжний патрон було прийнято ще в ході Другої Світової війни (1941-1945). Такий патрон було створено до 1943 р., і для нього була почата розробка цілого сімейства стрілецької зброї, що включає самозарядний карабін (СКС), автомат і ручний кулемет (РКД).

     Розробкою автоматів на конкурсній основі було залучено відразу кількох конструкторів і колективів, і серед них — молодого сержанта Михайла Калашнікова, який працював на Іжевському машинобудівному заводі (ІЖМАШ). У 1946 р. Калашніков разом з іншими учасниками запропонував на конкурс зразок автомата, де він виявив непогані результати. Для другого етапу конкурсу, що проводився в 1947 р., Калашніков трохи переробив свій автомат, і в модифікованому вигляді той був рекомендований до прийняття на озброєння.

     Після перших військових випробувань у 1949 р. автомат Калашнікова офіційно взяли на озброєння як «7,62 мм автомат Калашникова зразка     1947 р.», або просто АК (іноді ще позначають АК-47).

     Спершу АК-47 мав дульну коробку комбінованої конструкції, зібрану склепкою зі штампованих і фрезерованих елементів, однак така конструкція виявилася недостатньо надійною, і в масове виробництво АК-47 пішов з цільнофрезерованою дульною коробкою.

           До 1959 р. АК був модифікований, і в 1959 р. на озброєння беруть автомат АКМ — автомат Калашникова модернізований, що відрізнявся найперше цільноштампованою дульною коробкою меншої маси, піднятим угору прикладом і зміненим ударно-спусковим механізмом, у конструкцію якого був уведений сповільнювач спрацьовування курка (іноді його помилково називали сповільнювачем темпу стрільби). Разом з АКМ на озброєння взяли й новий багнет-ніж, який мав отвір у клинку, що дозволяло використовувати його разом з піхвами як гострозубці для різання дроту.

         У 1974 р. на озброєння армії беруть 5,45 мм стрілецький комплекс, що складається з автомата АК-74 і ручного кулемета РПК-74. Автомат АК-74 призначений для стрільби набоями 5,45x39 мм зі звичайними і трасуючими кулями. Його конструкція практично ідентична АКМ, але є й відмінності; найперше — двокамерний дульний пристрій, що виконує функції полум’ягасника, компенсатора і дульного гальма. 

   

Калібр	5,45 мм.
Вага автомата	3,3 кг.
Вага автомата із спорядженим магазином	3,6 кг.
Початкова швидкість кулі	900 м/с
Бойова швидкострільність (одиночними)	40 пострілів /хв.
Бойова швидкострільність (чергами)	100 пострілів/хв.
Причільна дальність	1000 м.
Дальність прямого пострілу по грудній цілі	440 м.
Дальність прямого пострілу по ростовій цілі	625 м.
Дальність вбивчої дії кулі	1325 м.
Максимальна дальність польоту кулі	3000 м.
Ефективна дальність стрільби	650 м.
Ємкість магазину	30 набоїв
Маса набою	10,2 г.
Маса кулі з стальною серцевиною	3,4 г.
Маса порохового заряду	1,45 г.

                              Ознайомлення учнів з будовою АК-74.

   Автоматична дія АК базується на частковому відведені порохових газів із каналу ствола до газового поршня затворної рами.

 IV. Заключна частина

1.     Узагальнення, систематизація та контроль знань учнів. 

2.      Підведення підсумку уроку.

       Домашнє завдання                            

  Тема ІV  Вогнева підготовка.

Тема 4.2. Стрілецька зброя, поводження з нею, догляд і зберігання.

Урок        Дата проведення уроку_________    Клас_______

Тема уроку  Призначення, будова та робота частин і механізмів автомата. Мета уроку:  - ознайомити учнів з будовою АК,  та роботою механізмів АК під час стрільби;

-          розвивати в учнів культуру поводження зі зброєю;

-         виховувати усвідомлення необхідності майстерного володіння зброєю;

Тип уроку. Комбінований .

Місце проведення. Кабінет захисту Вітчизни.

Навчально-матеріальне забезпечення: навчальний автомат АК-74, підручник «Захист Вітчизни», мультимедія.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний етап                                                        5 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань                                          10 хв.

1. Які ви знаєте принципи роботи автоматичного перезаряджання зброї?

2. Який принцип автоматичної дії має АК?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу                                         25 хв.  

Будова автомата.

   Автомат складається з 10 основних частин і механізмів.

1.     Ствол, ствольна коробка, прицільний пристрій, приклад, пістолетна рукоятка.

2.     Кришка ствольної коробки.

3.     Затворна рама з газовим поршнем.

4.     Затвор.

5.     Поворотний механізм.

6.     Газова трубка з накладкою.

7.     Ударно-спусковий механізм.

8.     Цівка.

9.     Магазин.

10.                       Шомпол

Порядок неповної розбори АК-74.

   Розбирання та складання автомата слід виконувати на столі або чистій підстилці; частини й механізм класти в порядку розбирання, поводитися з ними обережно, не класти одну частину на іншу й не застосовувати зайвих зусиль й різких ударів. При складанні автомата перевірити відповідність номерів ствольної коробки, затворної рами, затвора й інших відокремлюваних деталей, що мають номер.

1.     Від’єднати магазин.

2.     Перевірити наявність патрона в патроннику, для цього зняти запобіжник, відвести затворну раму, спустити курок.

3.     Вийняти пенал.

4.     Вийняти шомпол.

5.     Зняти кришку ствольної коробки.

6.     Від’єднати поворотний механізм.

7.     Відокремити затворну раму із затвором.

8.     Від’єднати затвор від затворної рами.

9.     Відокремити газову трубку.

   Збирання автомата після неповного розбирання проводиться у зворотній послідовності.

IV.  Заключна частина.                                     5 хв.

1.     Спільне з учнями підведення підсумків заняття.

2.     Аргументоване оцінювання учнів.

3.     Домашнє завдання.

                         

Тема уроку. Ручні гранати та поводження з ними.

Мета уроку: Охарактеризувати призначення, будову, бойові властивості ручних гранат; вивчити з учнями правила поводження з ручними осколковими гранатами.

Навчальні питання

1.  Призначення, бойові властивості, загальна будова і принципи дії ручних гранат. Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

2.  Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами. Вивчення прийомів і правил метання ручних гранат. Виконання першої вправи з метання ручних гранат.

Час:         45хв.

Місце:     кабінет предмету «Захист Вітчизни» і місце для шикування й тренування стройових прийомів.

Метод:    розповідь

Навчально-методичне забезпечення: учбова зброя, комп’ютер, проектор,екран, підручник «Захист Вітчизни» (2006 р.), Настанова по стрілецькій справі, Курс стрільб із стрілецької зброї.

.Порядок проведення:

І. Вступна частина — 12 хв

1.1. Шикування учнів в од­ну шеренгу, перевірка за спис­ком та огляд зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю предмета «Захист Вітчизни», приві­тання, виконання команд: «Ста­вай!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».

1.2. Оголошення теми, осно­вної мети та порядку проведен­ня уроку.

1.3. Стройове тренування. Виконання поворотів ліворуч, праворуч, кругом на місці.

1.4. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Основна частина — 30 хв

2.1. Призначення, бойові властивості, загальна будова і принципи дії ручних гранат. Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

Ручні осколкові гранати призначені для ураження ос­колками живої сили противника у ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховищах, населених пунктах, лісі, горах).

Залежно від дальності розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні.

БУДОВА РУЧНОЇ ОСКОЛКОВОЇ ГРАНАТИ РГД-5 Ручна осколкова наступальна граната РГД-5 (мал.) складається з таких частин: корпус із трубкою для запалу, розривний заряд, запал. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої оболонки (її називають ковпаком) і вкладиша ковпака.

До верхньої частини корпусу за допомогою ман­жети прикріплюється трубка запалу, яка герметизує роз­ривний заряд у корпусі. Щоб запобігти забрудненню труб­ки при зберіганні, в неї вгвинчується пластмасова пробка. При підготовці гранати до кидка замість пробки в трубку вгвинчується запал. Нижня частина корпусу складається із зовнішньої оболонки (її називають піддоном) і вкладиша піддона.

Розривний заряд заповнює корпус і служить для роз­риву гранати на осколки.

БУДОВА РУЧНОЇ ОСКОЛКОВОЇ ГРАНАТИ Ф-1

Ручна осколкова оборонна граната Ф-1 (мал.) призначена для ураження живої сили переважно в обо­ронному бою. Оскільки осколки розлітаються на значну відстань, кидати її можна тільки з укриття, БМП, бро­нетранспортера.

Граната Ф-1 складається з корпусу, розривного заряду і запалу. Корпус гранати чавунний з повздовжніми і попе­речними борозенками, по яких він звичайно і розриваєть­ся на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні, транспортуванні і перенесенні гранати у корпус вгвинчується пластмасова пробка.

УЗРГМ — уніфікований запал ручної гранати модер­нізований (мал.) — призначається для вибуху розрив­ного заряду гранат РГД-5 і Ф-1. Він складається з ударно­го механізму і власне запалу.

Ударний механізм служить для запалювання капсуля-запалювача. Він складається з трубки ударного меха­нізму, з'єднувальної трубки, напрямної шайби, бойової пружини, ударника, шайби ударника, спускового важе­ля і запобіжної чеки з кільцем.

Власне запал призначений для вибуху розривного за­ряду гранати. Він складається із втулки-уповільнювача, капсуля-запалювача, уповільнювача і капсуля-детонатора.

Запали завжди мають бути у бойовому стані. Розби­рати запали і перевіряти роботу ударного механізму ка­тегорично забороняється.

БУДОВА РУЧНОЇ ОСКОЛКОВОЇ ГРАНАТИ РГН

Ручна граната наступальна РГН призначена для ураження живої сили противника при наступі. Граната РГН (мал.) складається з верхньої і нижньої частин. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для ударно-дистанційного запа­лу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для йо­го розриву на осколки. Радіус розльоту осколків до 25 м.

БУДОВА РУЧНОЇ ОСКОЛКОВОЇ ГРАНАТИ РГО

Ручна граната оборонна РГО призначена для уражен­ня живої сили противника переважно в оборонному бою. Граната РГО (мал.) складається з таких частин: корпусу із стаканом для запалу, розривного заряду, удар­но-дистанційного запалу. Корпус складається з двох час­тин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається Із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для запалу. Нижня частина корпусу також складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. Розривний заряд за­повнює корпус і служить для його розриву на осколки, які уражають живу силу в радіусі до 200 м. При зберіганні гранати у стакан вгвинчується пластмасова пробка.

 

УДАРНО-ДИСТАНЦІЙНИЙ ЗАПАЛ

При звільненні важеля (14) під дією пружини (17) удар­ник вдаряє жалом (15) в капсуль-запалювач КВ-Н-1 (25), який викликає запалювання піротехнічних сумішей (23) і піротехнічної уповільнювальної суміші (27). Піротех­нічні суміші швидко згоряють, і стопори (21) під дією пружин переміщаються в бік заглушки (24), вивільняючи движок (5). Движок пересувається пружиною і подає кап­суль-запалювач КВ-Н-1 (4) під жало інерційного пристрою (8). При падінні на землю (при зустрічі з перепоною) ван­таж (13) долає опір пружини (19), і жало (8) викликає спра­цювання капсуля-запалювача КВ-Н-1 (4), при цьому спра­цьовує капсуль-детонатор Б-37 ( 20) і відбувається вибух.

У випадку неспрацювання по перепоні після вигорян­ня піротехнічних уповільнювальних сумішей (27) через 3,2—4,2 с спрацьовує капсуль-детонатор Б-37 (20), а потім капсуль-детонатор 7К1 (1).

Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

Гранати і запали потрібно періодично оглядати. На корпусі гранати на трубках запалу і на самому запалі не повинно бути вм’ятин та іржі, кінці запобіжної чеки мають бути розведені і без тріщин. Несправними запалами користуватися не можна.

Метання гранати складається з підготовки до метання (зарядити гранату і зайняти вихідне положення) і самого метання. На навчальних заняттях з бойовими гранатами одягають металевий шолом.

Гранату заряджають за командою „Підготувати гранату”, а в бою, крім того, і самостійно.

Послідовність зарядження: дістати із сумки лівою рукою, правою рукою вигвинтити пробку з трубки корпуса. Тримаючи у лівій руці гранату правою рукою дістати і розгорнути запал. Вставити запал і загвинтити його. Граната готова для метання.

Гранату кидають за командою „Гранатою вогонь!” а в бою, крім того, і самостійно.

2.2. Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами. Вивчення прийомів і правил метання ручних гранат. Виконання першої вправи з метання ручних гранат.

Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами

Гранати переносять у гранатних сумках. Запали тримають окремо від гранат, при цьому кожний запал загортають у папір або клоччя. Запалами з зеленим нальотом користуватися не можна. Переносячи гранати, слід оберігати їх від поштовхів, ударів, вогню, бруду, сирості. Підмочені та забруднені гранати і запали треба протерти і висушити під наглядом командира. Не можна сушити гранати біля вогню.

Заряджати гранату дозволяється тільки перед її метанням.

Забороняється: розбирати бойові гранати й усувати в них несправності, переносити їх без сумок або за кільце запобіжної чеки; торкатися гранати, що не розірвалася після метання.

ІІІ. Заключна частина — 3 хв

1.   Спільне з учнями підбиття підсумків уроку відповідно до поставленої мети.

2.   Аргументоване оцінювання вмінь та відповідей учнів, їхньої активності та дисциплінованості під час уроку.

3.   Домашнє завдання